Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відмежовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний … Український тлумачний словник
відокремлювати — юю, юєш, недок., відокре/мити, млю, миш; мн. відокре/млять: док., перех. 1) Роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2) Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим небудь. || Відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким ,… … Український тлумачний словник
відмежовуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відмежовувати … Український тлумачний словник
відмежовування — я, с. Дія за знач. відмежовувати й відмежовуватися … Український тлумачний словник
відмежовуватися — уюся, уєшся, недок., відмежува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Відокремлюватися від чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до відмежовувати … Український тлумачний словник
відмежувати — див. відмежовувати … Український тлумачний словник
відорати — рю/, ре/ш, док., відо/рювати, юю, юєш, недок., перех. 1) Орючи, відокремлювати, відмежовувати від чогось. || Орючи, відокремлювати, забирати собі. 2) Відробляти оранкою … Український тлумачний словник
відтинати — а/ю, а/єш, недок., відітну/ти і відтя/ти, відітну/, відітне/ш, док. 1) перех. Відрізувати або відсікати що небудь гострим знаряддям. 2) тільки док., неперех., перен., розм. Різко та коротко відповісти, сказати. 3) мат. Відмежовувати що небудь від … Український тлумачний словник
ділити — ділю/, ді/лиш, недок., перех. 1) Роз єднувати на частини. || Розподіляти між ким небудь. || Відмежовувати, роз єднувати кого , що небудь. || Розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати. 2) Виконувати математичну дію ділення. 3) … Український тлумачний словник
